СТВОРЕННЯ ЗАХИЩЕНОГО МЕРЕЖЕВОГО СХОВИЩА ДАНИХ В ОРГАНАХ ПРАВОСУДДЯ

Автор(и)

  • Максим Гостренко студент УДУ імені Михайла Драгоманова

Анотація

Метою роботи є проектування, та впровадження захищеного мережевого сховища для органів правосуддя. Завданнями роботи є аналіз сучасного стану мережевих сховищ в органах правосуддя в Україні, розгляд та порівняння технологій розробки мережевих сховищ, підбір технологій для розробки захищеного мережевого сховища, створення, впровадження та тестування захищеного мережевого сховища в органах правосуддя. Об’єктом роботи є захищені мережеві сховища. Предметом роботи є створення мережевого сховища для органів правосуддя та захист його даних. Результатом роботи є база знань про апаратне та програмне забезпечення мережевих сховищ, захист даних, а також розроблене на її основі захищене мережеве сховище даних для органів правосуддя.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-20

Як цитувати

Гостренко, М. (2024). СТВОРЕННЯ ЗАХИЩЕНОГО МЕРЕЖЕВОГО СХОВИЩА ДАНИХ В ОРГАНАХ ПРАВОСУДДЯ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (12). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1389

Номер

№ 12 (2024)

Розділ

Комп'ютерні науки

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).