ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ХТО КОГО ВИВЧАЄ І ВИКОРИСТОВУЄ

Автор(и)

  • Єлизавета Бондарєва Київ

Анотація

Основною метою є дослідження предметної області штучного інтелекту, на прикладі використання чату ChatGPT. В даному дослідженні постає наступне завдання: на основі опитування, яке було проведено в межах визначеної верифікаційної групи дійти висновку у питанні взаємодії та впливу штучного інтелекту на людину і людську діяльність. Об’єктом даного дослідження став ChatGPT розроблений лабораторією OpenAI. Дослідження проводилось з використанням таких методів: пілотне опитування, порівняння та систематизація отриманих результатів. Результатом дослідження є підтвердження думки, про вплив на людину штучного інтелекту та про розумний підхід використання людиною штучного інтелекту.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-15

Як цитувати

Бондарєва, Є. (2023). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ХТО КОГО ВИВЧАЄ І ВИКОРИСТОВУЄ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (11). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1339

Номер

№ 11 (2023)

Розділ

Комп'ютерні науки

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).