ВИМІРЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
Анотація
Анотація. Метою дослідження є вимірювання навчальних досягнень учнів початкових класів на прикладі світового досвіду та українського контексту. Завданням дослідження є аналіз світових тестів для учнів молодших класів, а також створення та апробація тесту для учнів початкової школи на основі чинно діючої програми для учнів 1–4 класів. Об’єктом дослідження є навчальні досягнення учнів початкових класів, предметом дослідження є світовий та український досвід вимірювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Результатом дослідження є аналіз світових тенденцій та інновацій у тестуванні молодших школярів, а також розробка власного тесту для учнів третього класу, предмет «Літературне читання» та апробація його на базі школи.
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
2014-05-12
Як цитувати
Кулецька, К. Ю. (2014). ВИМІРЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (1). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/9
Номер
Розділ
Освітні вимірювання
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).