ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Автор(и)

  • Анжеліка Фабер -

Анотація

Розглядається роль штучного інтелекту в удосконаленні професійної діяльності вчителя інформатики. Проаналізовано можливості використання штучного інтелектущодо автоматизації освітніх процесів, персоналізації навчання, адаптивного підходу до розробки навчальних матеріалів і проведення оцінювання знань учнів. Особлива увага приділяється застосуванню технологій доповненої та віртуальної реальності для візуалізації складних навчальних понять. Визначено переваги використання штучного інтелектудля оптимізації роботи вчителя в умовах дистанційного навчання та необхідність подальших досліджень для створення більш ефективного, гнучкого й інтерактивного навчання.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-08

Як цитувати

Фабер, А. (2025). ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (14). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1498

Номер

№ 14 (2025)

Розділ

Теорія і методика навчання інформатики у ЗСО та ЗВО

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).