ОСНОВНІ МОДЕЛІ АРХІТЕКТУРИ МОБІЛЬНИХ ЗАСТОСУНКІВ
Анотація
Задля того щоб мобільний застосунок став успішний на ринку важливо заздалегідь описати всі етапи його розробки. Задля планування та оформлення початкової ідеї у зрозумілий вигляд використовується архітектура мобільних застосунків. Вона відіграє важливу роль у тому щоб можна було візуалізувати всі процеси ще до початку їх розробки та створити якісний продукт. Основне питання полягає в тому – як саме працює архітектура програмного забезпечення для мобільних застосунків та які моделі реалізації такої архітектури існують.
In order for a mobile application to become successful on the market, it is important to describe all stages of its development in advance. Mobile application architecture is used to plan and design the initial idea in an understandable form. It plays an important role in making it possible to visualize all processes even before the start of their development and create a quality product. The main question is how exactly the architecture of software for mobile applications works and what models of implementation of such an architecture exist.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).