ТЕСТУВАННЯ КЛАСТЕРУ У СПРОЕКТОВАНІЙ ГІБРИДНІЙ ХМАРІ

Автор(и)

  • Кирило Півнев -

Анотація

Метою дослідження є розгортання гібридної хмари для забезпечення стабільного доступу до даних. Завдання  дослідження: проаналізувати поточний стан та перспективи хмарних технологій; визначити можливі сценарії використання хмарних технологій; встановити та налаштувати платформу віртуалізації Proxmox для подальшої роботи; проектування та створення гібридної хмари для забезпечення стабільного доступу до даних. Об’єкт дослідження – функціонування хмарних технологій. Предмет дослідження – проектування та створення гібридної хмари з використанням платформи віртуалізації. Результатом дослідження є функціонуюча «гібридна хмара».

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-15

Як цитувати

Півнев, К. (2023). ТЕСТУВАННЯ КЛАСТЕРУ У СПРОЕКТОВАНІЙ ГІБРИДНІЙ ХМАРІ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (11). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1345

Номер

№ 11 (2023)

Розділ

Комп'ютерні науки

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).