УРАЗЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ. DDOS АТАКА

Автор(и)

  • Сергій Сергійович Баранов

Анотація

Метою дослідження є вивчення способів використання уразливостей комп’ютерних мереж зловмисником на прикладі атаки на відмову у обслуговуванні. Завданням дослідження є знайти способи повного чи часткового уникнення атаки такого типу. Об’єктом дослідження є атака на відмову в обслуговуванні. Методом дослідження є збір даних на основі досвіду вчених у галузі захисту комп’ютерних систем. Предметом дослідження є принципи роботи та стратегії застосування таких атак. Результатом дослідження є методи захисту від дій зловмисника такого типу.

Посилання

Зобнин Е.И. Устоять любой ценой / Е. И. Зобнин // Журнал Хакер. – 2009. – № 129. – С. 124.

Denial Of Service Attack [Electronic resource] / en.wikipedia.org/. – 2014. – Mode of access : http://en.wikipedia.org/wiki/Denial-of-service_attack

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2014-05-12

Як цитувати

Баранов, С. С. (2014). УРАЗЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ. DDOS АТАКА. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (1). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/10

Номер

№ 1 (2014)

Розділ

Комп'ютерна інженерія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).