АПРОБАЦІЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ У ПРОЦЕСІ НАПОВНЕННЯ БАНКУ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ПРОГНОСТИЧНОЇ ВАЛІДНОСТІ ТЕСТУ

Автор(и)

  • Олена Калініченко

Анотація

Метою дослідження є створення та наукове обґрунтування і розробка рекомендації з процедур проведення апробації тестових завдань для укладання тестів із прогностичними властивостями. Завданням дослідження є проектування та розробка експертної системи на основі продукційної моделі подання знань про предметну область. Об’єктом дослідження є апробація тестових завдань як інструмент підвищення прогностичної валідності тесту, як комплексна система створення тестів з фундаментальною прогностичною функцією. У дослідженні використано методи математичного моделювання і комп’ютерого експерименту. Результатом дослідження є база знань на основі правил продукції про задачі та методи оптимізації, а також уточнено відмінності між поняттями «апробація тесту» і «апробаційна добірка»; «тестове завдання», «матричне завдання», «пілотне завдання», «якірне завдання», подано рекомендації щодо проведення різних форм апробації тестових завдань під час різних видів оцінювання.
Номер №2

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-12

Як цитувати

Калініченко, О. (2015). АПРОБАЦІЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ У ПРОЦЕСІ НАПОВНЕННЯ БАНКУ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ПРОГНОСТИЧНОЇ ВАЛІДНОСТІ ТЕСТУ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (2). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/94

Номер

№ 2 (2015)

Розділ

Освітні вимірювання

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).