ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
Анотація
Метою дослідження є загальна характеристика інноваційних технологій критичного мислення, їх використання на уроках інформатики. Завданням дослідження є розкриття сутності поняття «критичне мислення», аналіз особливостей формування критичного мислення в учнів, обґрунтування методики формування критичного мислення на уроках інформатики. Об’єктом дослідження є процес навчання інформатики в загальноосвітній школі. Предметом дослідження є умови формування критичного мислення на уроках інформатики. Основними методами дослідження є: пошук різноманітних джерел даних, аналіз і структуризація отриманих відомостей, пошук оптимальних методів впровадження критичного мислення в навчальний процес. Застосування запропонованих прийомів розвитку критичного мислення на уроках інформатики сприяють покращенню якості навчання школярів за рахунок усвідомленості і самостійності мислення, що помітно позначається на глибині мислення. Розвиток критичного мислення учнів дозволяє підвищити якість знань, тобто рівень засвоєння теоретичного матеріалу, його осмислення і розуміння, а також уміння розв’язувати нестандартні задачі.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).