РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПЕДАГОГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ РІШЕННЯ
Анотація
Анотація. У роботі досліджується проблема забезпечення цифрової безпеки в закладах вищої освіти через використання педагогічних інструментів та організаційних рішень. Метою дослідження є аналіз сучасних підходів до формування кібергігієни у освітньому процесі та розроблення рекомендацій для їх удосконалення. Об’єкт дослідження – система цифрової безпеки ЗВО, предмет – методи та інструменти її реалізації. Використані методи: аналіз літератури, порівняння, узагальнення. Результати свідчать, що інтеграція курсів із кібергігієни та внутрішніх політик безпеки підвищує рівень захищеності студентів і викладачів.
##submission.downloads##
Опубліковано
2025-05-08
Як цитувати
Злагодух, К. О. (2025). РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПЕДАГОГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ РІШЕННЯ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (14). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1499
Номер
Розділ
Комп'ютерні науки
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).