АРХІТЕКТУРА МУЛЬТІ-ПРОЕКТНОГО ФРЕЙМВОРКА ДЛЯ ТЕСТУВАННЯ UI

Автор(и)

  • Артем Гирич Forte Group

Анотація

Метою дослідження є розробка архітектури системи для автоматизованого тестування користувацьких інтерфейсів (UI) у декількох схожих проєктах за допомогою фреймворка Playwright. Завдання дослідження полягає у створенні багатофункціонального та уніфікованого рішення для тестування, що дозволить скоротити час розробки та підтримки тестів. Об’єктом дослідження є автоматизація тестування UI. Предметом дослідження є методологія побудови мульти-проектного фреймворка для тестування. Використані методи включають аналіз вимог до автоматизації, розробку архітектурного рішення та інтеграцію з інструментами тестування. Результатом роботи є побудова гнучкої архітектури, що забезпечує ефективне тестування декількох проєктів в єдиній тестовій системі.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Як цитувати

Гирич, А. (2024). АРХІТЕКТУРА МУЛЬТІ-ПРОЕКТНОГО ФРЕЙМВОРКА ДЛЯ ТЕСТУВАННЯ UI. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (13). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1457

Номер

№ 13 (2024)

Розділ

Комп'ютерні науки

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).