ЗАСАДИ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ПРАКТИКО-ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК, КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ

Автор(и)

  • Дмитро Злагодух Школа І-ІІІ ступенів № 231 Оболонського району міста Києва

Анотація

Впровадження ІТ у різні сфери життя є ключовим напрямком державної політики України, що сприяє швидкому розвитку ІТ-сфери та зростанню попиту на фахівців. Міжнародні стандарти, такі як Computing Curricula 2005, визначають напрями підготовки фахівців з комп'ютерних наук. Показано, що технічна складова підготовки майбутніх фахівців з комп'ютерних наук вимагає розробки методичної системи навчання, що включає проектний підхід та інтеграцію змісту технічних дисциплін. Модель інтегрованого навчання враховує міждисциплінарні зв'язки, синтезовані курси та метод проектів для ефективнішого формування компетентностей.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-20

Як цитувати

Злагодух, Д. (2024). ЗАСАДИ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ПРАКТИКО-ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК, КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (12). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1436

Номер

№ 12 (2024)

Розділ

Теорія і методика навчання інформатики у ЗСО та ЗВО

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).