МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Автор(и)

  • Володимир Качуров УДУ імені Михайла Драгоманова

Анотація

Дослідження спрямоване на розгляд методів та інструментів автоматизованого тестування програмного забезпечення. Мета дослідження - проектування та розробка системи, що використовує сучасні підходи та технології для автоматизації тестування програм. Використані методи включають математичне моделювання та аналіз, а також комп'ютерний експеримент. Результатом дослідження є створення бази знань, що містить правила тестування програм та вибір інструментів для автоматизованого тестування. На цій основі розроблена система для автоматизованого тестування програмного забезпечення, яка може бути використана в індустріальних та навчальних цілях.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-15

Як цитувати

Качуров, В. (2023). МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (11). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1337

Номер

№ 11 (2023)

Розділ

Інженерія програмного забезпечення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).