Обґрунтування доцільності впровадження системи опрацювання результатів координації наукових досліджень

Автор(и)

  • Данило Ворожбит Студент 11 КНм групи, НПУ імені М.П. Драгоманова

Анотація

Координація наукового дослідження – одним із важливих етапів шляху майбутнього науковця. Впровадження системи для опрацювання результатів координації наукових досліджень є досить вдалим та виваженим рішенням, адже значно спрощує процес отримання відповідних документів, що засвідчують напрями наукового пошуку. Об’єктом дослідження є система координації наукових досліджень. Предметом дослідження є система координації наукових досліджень за допомогою веб технологій. Використовуючи сучасні веб-технології та веб-сервіси можна створити повноцінну систему за допомогою якої можна здійснювати пошук даних про результати координації наукових досліджень.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-08

Як цитувати

Ворожбит, Д. (2022). Обґрунтування доцільності впровадження системи опрацювання результатів координації наукових досліджень. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, (9). вилучено із https://e-journals.udu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/1272

Номер

№ 9 (2022)

Розділ

Комп'ютерні науки

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).